«Я багато років на шляху. Індія, Європа, вчителі, посвяти, практики. Стільки досвіду, стільки пошуку. І все ж найцінніше – не подорожі, не знання, а моя щоденна садхана. Мій тихий простір зустрічі з собою. Неважливо, з чого вона складається. Іноді це асана, іноді дихання, іноді просто сидіння в мовчанні. Важливо – що я приходжу. Що я залишаю світ за дверима і торкаюся свого серця. Щоразу, коли я практикую, я нагадую собі: я тут. Я дихаю. Я жива. Це виховує всередині мене…